-Цитата от Мэдыч 
вот потому то и была уничтожена ведическая культура) что Ведание, знание - гораздо невыгоднее кое-кому тупого принятия на веру) в церковь ты ходишь, веришь тому кто называет новый завет святым письмом) а ты сам его читал, это "святое письмо" ?)
Ты чуть неправильно меня понял...Я верю в Бога, но Я верю не потому что Я прочитал книги, а потому что осознаю, что пускай даже мир развивался с одноклеточных, но их кто то да создал...вообщем верю в то, что есть "сверхсила"...понятно каждому, что любую веру создали люди...Моя личная точка зрения заключается в том, что Бог внутри каждого из нас, и лишь кадый из нас сам найдёт к нему дорогу.... а вера - это совокупие морпально-этических принципов, без каторых в мире бы воцарил хаос...но так как мне ближе по душе православная вера, опять таки, как совокупие морально-этических принципов, то Я возмущён тем возмущён даным поступком, ибо это вполне можна воспинимать, не как глумление над правомерностью написаного в этой книге, а как глумление над над нашими морально-этическими принципами...
Да и вообще ещё раз пишу, что меня интересует больше не вопрос веры, а вопрос толерантноти... ибо именно евреи ору на каждом углу, что их обижают... и их надо оберегать...и самое парадоксальное, что эти традиции на теретории Украины сложились годами...и их надо искоренять...
Кста, несовсем в тему разговора, но наткнулся на статейку:
- Наші брати й сестри з Лаври часто звинувачують нас у толерантності до націоналістів. Мовляв, Православна Церква та націоналізм – несумісні. Тому що український націоналізм виступає проти монархії, а значить і проти Церкви.
Проте, Православ’я та монархія – речі не нерозривні. Церква – інститут надземний, вона існує за будь-якої форми державного управління. Монархія, анархія, демократія, диктатура. Легальне та нелегальне становище. За підтримки та під захистом держави і за гонінь з боку держави – Церква живе. Безглуздо стверджувати, що хтось проти Православ’я, лише тому, що він проти монархії.
Націоналізм – це соціально-політичне переконання. А, як відомо, православний християнин може мати які завгодно політичні переконання. Якщо вони не суперечать вірі. Здоровий націоналізм вірі не суперечить. Адже в основі його - захист Вітчизни. Справа, яка завжди вітається і навіть приписується Церквою. Олександр Невський і Дмитро Донський були націоналістами. Вони захищали землю, яку вважали своєю Батьківщиною, від імперії – Орди. Вони стали святими. Чому ж тоді не вважаються гідними поваги люди, як захищали від імперських зазіхань Україну? Тим паче, імперія-то була безбожною, більшовицькою…
Нам кажуть, що вони брали кошти в Німеччини. Це не правда. Проте, навіть якби це було правдою – ну то й що? Головне, не звідки гроші, а на що їх витрачають. Богдан Хмельницький розпочав Православну національну революцію на гроші польського короля (католика, до речі). І продовжив за допомогою найманців-татар. Він не перестав через це бути генералісимусом Православ’я. Чи, наприклад, більшовики. Відомо, що їх фінансувала Німеччина та Америка. Розраховували на те, що вони підірвуть міць Російської імперії. А вони таке забабахали, що ані Німеччина, ані весь інший світ не були раді.
Що стосується постаті Степана Бандери. Він – не святий. Він – не церковний авторитет. Якщо вже на те пішло, він взагалі не може бути для нас взірцем у вірі, просто тому, що був не православним, а греко-католиком. Ми шануємо Бандеру як людину, що все своє життя присвятила боротьбі за незалежність України. В той час, коли ніхто про це і не мріяв. Людину, що постраждала і, врешті, була вбита за це. В якості націоналіста-православного у нас є Петро Могила.
Коротше, месседж такий: Православ’я та націоналізм одне одного не виключають. Більш того, український націоналіст просто зобов’язаний бути православним. Тому що перша більш-менш монолітна праукраїнська держава почала формуватися лише після хрещення Русі Володимиром. Українська нація виникала в ході війн за віру доби козаччини. А всесвітнього значення вона набуде після Православної Революції.