трек:
http://dump.ru/file/3745976
музыка: Сны моего неба - первые лучи
текст: (укр.)
сховав емоції під капюшон. та й навіщо ховати?
в цього міста одне на умі - як не завагітніти і не стати татом.
пара постулатів життя сучасної молоді, а я? чому я так не можу?...
я просто прохожий...тру підошви об "нерівні" вулиці Рівного.
кілька знайомих...говорять самовпевнений надмірно. я їм не вірю...
вийшов у вогкість, щоб не засохнути й розкласти все по полицях у шафі,
дарма не взяв парасолю...не прикрив горло шарфом...
набридло...дзвінок..."приходь до нас, буде весело, гарантую!"
їду...не поступаюсь місцем, неправильно? та кого це хвилює...
хіба можливо радикуліт бабці. чи очі стоячих, що дивляться вже сліпо від люті?...
"будь людиною, змилуйся, поступись місцем падлюко!"...всеодно моя зупинка.
.......
море алкоголю, якісь п'яні тіла...не знаю нікого, допоки склянку в руки...
хаа...все стало кольоровим...щоправда ненадовго.
недопалки, клуби диму з балкону...жовтими головами з сьомого поверха.
ну а я лиш псую озон...і допомагаю ефекту парами та це o два...
звідки вони тут?..біла бляма в пам'яті? довелось заводити розмову.
похотливі погляди, типу ненавмисні дотики і типу на дивані тісніше...
ей, я вас у дури пошив!..гидко...з одної сторони вже все не так,
з другої...все їй належить там. вони лізуть ще ближче...ви з'їхали з глузду!
.......
втік. ну і правильно зробив!! більше часу розмовам з самим собою...
ні це не хвороба. листи-сповіді, що не мають адресата, не потребують відповіді
і завжди повертаються назад...
сциль в демо
https://www.hip-hop.ru/forum/yoloop-osn-n-269259/#post1068318172