Зэ приковав тебе, свідомите, тяжкими кайданами до порцелянового глечика, прибитого цвяхами до цегляного столу та, зі словами: «Порозважаймося, любий друже», — поставив тебе рачки, щоб було зручніше тебе їбти, а щоб ти не базлав, поки він співає: «Ще не вмерла Україна, ще натягнута вагіна!..», — у рота він запхав тобі «Кобзаря», бо ти його не будеш гризти — це ж така ж свята річ, як сало та вагінальний символ, який твої пиздануті співвітчизники кличуть гербом, поки будь-який поважаючий себе росіянин та німець чище собі чоботи жовто-блакитною ганчіркою, якою ти так необачно пишаєшся!

!