Еще бы, ведь в Новосибе все карточные игры - дурак!

Кстати помнится мне про Кишиневский диалект казус. Вернулся я на свою родину, встретился с другом и решили пивка выпить. Захожу в магазин и говорю:
- Дайте мне пожалуйста бутылку большую Красного Востока, за 31 лей, и кулечек.
- Чего?
- Ой бля, баллон красного востока за 31 рубль и пакетик.

Кстати Вов, ты до сих пор "Шокаешь"?

-

Цитата от SiME :
Кстати Вов, ты до сих пор "Шокаешь"?

У нас не шокают...

но хожу я всё равно на бассейн...

buna ziua patsanii
cum viata ?

ca o pula dimineata

cred c pizdata
Скальд, din ce raionu esti ?

Щи за хуйня аищь происходит, нам ынцелес нихуя.

Всю жизнь хожу НА бассейн "Юность".

Ого...малдавский диалект, языка, который сам по себе является диалектом украинского языка...глобально

-Цитата от OG SaintDog

Ого...малдавский диалект, языка, который сам по себе является диалектом украинского языка...глобально

Палюбому)Привет Украине

-Цитата от OG SaintDog

Ого...малдавский диалект, языка, который сам по себе является диалектом украинского языка...глобально

Зиг Кран

-Цитата от Скальд

Зиг Кран

-Цитата от Скальд

Зиг Кран

Кран краном а историю надо знать

-

Так самі українські князі і ті переселенці, що йшли на Північний Схід колонізувати дикі землі, породили найлютішого противника України. Змішуючись з місцевим угро-фінським населенням (черемса, мурома, чудь, меря, весь) і поступово втрачаючи органічну культурну і політичну єдність зі своєю далекою Батьківщиною, вони ставали чужими їй. На жаль, цей колонізаційний прорив у глибини Азії не був настільки єфективним, щоб перемінити духовність її народів і утвердити там ідею Христа. Культура і дух українців розчинилися в безмежно рабській і тупо-жорстокій психології угро-фінських племен. І незабаром, особливо після татарського панування, у час Золотої Орди сформувалася на тих землях чисто азійська держава, перейнята впертою ненавистю до Європи, її культури,– Московщина, потім Російська імперія.

-Цитата от OG SaintDog

Кран краном а историю надо знать

Это не история, а оленина

-Цитата от Скальд

Это не история, а оленина

Серёзно... А откудова по твоему появились русские, а ? Когда почти вся територия Украины была заселёная Славянскими племенами, то только мизерные територии России были заселёными, и то те, которые заселии нашими! предками славянами... ты щас пытаешся опровергнуть очевидные факты, которые давно доказаны на основе реальносуществующих документов, книг....и тд.и тп...Можешь почитать М.Грушевский" Історія УкраїниРуси" там всё по полочкам розложено.

Ах, да и кстати можешь по любых источниках проверить, что в Украине алени не водятся, а вот у вас их пруд пруди....

-Цитата от Скальд

Это не история, а оленина

-Цитата от OG SaintDog

Серёзно... А откудова по твоему появились русские, а ? Когда почти вся територия Украины была заселёная Славянскими племенами, то только мизерные територии России были заселёными, и то те, которые заселии нашими! предками славянами... ты щас пытаешся опровергнуть очевидные факты, которые давно доказаны на основе реальносуществующих документов, книг....и тд.и тп...Можешь почитать М.Грушевский" Історія УкраїниРуси" там всё по полочкам розложено.

Ах, да и кстати можешь по любых источниках проверить, что в Украине алени не водятся, а вот у вас их пруд пруди....

уважаю.

-Цитата от OG SaintDog

Серёзно... А откудова по твоему появились русские, а ? Когда почти вся територия Украины была заселёная Славянскими племенами, то только мизерные територии России были заселёными, и то те, которые заселии нашими! предками славянами... ты щас пытаешся опровергнуть очевидные факты, которые давно доказаны на основе реальносуществующих документов, книг....и тд.и тп...Можешь почитать М.Грушевский" Історія УкраїниРуси" там всё по полочкам розложено.

Ах, да и кстати можешь по любых источниках проверить, что в Украине алени не водятся, а вот у вас их пруд пруди....

Я горжусь, что во мне течёт кровь этих предков

-Цитата от DieseLL

Я горжусь, что во мне течёт кровь этих предков

А разве ваши предки не романские племена? или ты не з Молдавии?

А хотя что можна ожидать от нации, которая себе даже своего названия придумать неможет, и пиздит его у украинцев... Может кто то возразит этим фактам:

-

Походження назв Русь, руський остаточно не з'ясоване. З цього приводу вже понад двісті років ведеться жвава дискусія й існує широка наукова література з розмаїтими, часом, полярно протилежними поглядами на цю проблему вчених різних поколінь. Були спроби пояснити назву Русь як запозичення і шукати її витоки то в Скандинавії (у варягів), то серед іраномовних народів (сарматів). Інші вчені вважають цей етнонім споконвічно місцевим і його коріння шукають на Середній Наддніпрянщині. Однак дослідження етимології слова Русь має суто наукове значення. Для становлення національної самосвідомості східноєвропейських народів вирішальне значення мало не походження цього етноніма (норманське, іранське, автохтонне чи якесь інше), а історія його вживання в суспільно-політичній практиці різних державних утворень і в науковій літературі різних історичних періодів.

Слово русь мало збірне значення (як знать, назви племен чудь, сербь, а також чернь, челядь та ін.), а одиничне значення — русин (множ, русини), як чудин, болгарин та ін. Деякі дослідники твердять, що в середині І тис. н. е. існувало окреме східнослов'янське плем'я русів. Але це припущення малоймовірне, бо руси, якби вони справді були як окреме плем'я, мали б уже досить високу матеріальну культуру, яка не могла б зникнути безслідно. Однак жодних слідів так званих русів археологи досі не виявили. Про таке плем'я нічого не сказано і в «Повісті минулих літ», яка перераховує всі основні східнослов'янські племена та їхні союзи.

Етнонім рус (hrus) уперше згадується в сирійській хроніці VI ст. н. е. стосовно якогось населення в Північному Причорномор'ї (можливо, окремого племені), етнічна атрибуція якого невідома. Цілком вірогідно, що на Середній Наддніпрящині цей етнонім мав також паралельну форму рос, відображену аж донині в топоніміці цього реґіону. Тут течуть річки Рось з її притоками Роська та Росава, яка має притоку Росавку, а також Роставиця (Роставиця). За припущеням деяких істориків, у давнину Россю називалася і якась річка на Чернігівщині, про яку в Іпатському списку літопису під 1187 р. сказано: «У той же рік пустошив [хан] Кончак по [ріці] Росі з половцями. А після цього стали вони часто пустошити по Росі в Чернігівській волості» («Літопис Руський», с. 343). Найвірогідніше, що роси (руси) в середині І тис. до н. е. — це одне з іраномовних сармато-аланських племен Середньої Наддніпрянщини, яке, можливо, входило в антський племінний союз. Назва роси — руси у своїй основі могла мати найменування річки. Густинський літопис свідчить, що назва Русь - «от реки глаголемая Рось» (Полн. собр. русск. летоп., т. II, СПб, 1843, с. 236). У процесі слов'янізації місцевого іраномовного населення етнонім рос (рус, русь) разом з іншими мовними елементами був сприйнятий слов'янами.

Паралельне вживання термінів з коренями рос і рус засвідчене і в давніх історичних документах. У східних джерелах переважає термін руси, у візантійських — роси, у західноєвропейських — руси (але іноді й рос, роси), a в давньоруській писемності переважають назви Русь, руський, хоч зрідка трапляється й росьский («Правда Росьская»). Однак, край, у якому жили руси (чи роси), мав назву лише Русь.

Який термін давніший — рось чи русь — і досі не встановлено. Одні фахівці ввжають давнішим русь (M. Тихомиров), інші — рось (Б. Рибаков), але обидві назви, без сумніву, дуже давні й сягають перших століть нашої ери

Є підстави вважати, що руссю спочатку називалися антські вояки-дружинники, а від них ця назва згодом перейшла на найпівденніший протоукраїнський союз племен — полян у трикутнику між Дніпром, Ірпенем та Россю (літописець відзначає: «поляне, яко нынъ зовомая русь»). На час утворення давньоруської держави (очевидно, протягом VIII-IX ст.) назва Русь поширилася на всю Середню Наддніпрянщину, точніше — на Київщину, Чернігівщину і Переяславщину, які стали ядром Київської Русі. Згодом Руссю стали вважати всю Київську імперію.

У давньоруських джерелах термін Русь має подвійне значення: Русь первісна, наддніпрянська і Русь — уся Київська держава разом з приєднаними до неї землями неслов'янських племен і народів.

Подвійне розуміння назви Русь було поширене не тільки серед східних слов'ян, але й за рубежем, зокрема у Візантії. Наприклад, у творах візантійського імператора X ст. Костянтина Багрянородного йдеться про «далеку Русь» і протиставлювану їй «близьку Русь» у первісному, найдавнішому значенні цього терміна — як східнослов'янські землі над Дніпром.

Отже, Руссю споконвічна називали сучасну територію України, а прикметник руський вживався як самоназивання українців. Щоправда, у «Слові про Ігорів похід» засвідчений також етнонім русичі. Але він трапляється лише в цьому творі як авторський неологізм, «своєрідна формула високого стилю староруського поета» 46 і ніколи практично більше не вживався.



46 Ковалев Г. Ф. Этнонимия славянских языков. Номинация и словообразование. — Воронеж, 1991. — С. 46.



Етнічне визначення руський у розумінні «український» безперервно зберігалося протягом багатьох століть. Русинами називали себе українці у Великому князівстві Литовському, а у львівських міських книгах від 1599 р. навіть використовується термін «руська нація» (Natio Ruthenica). Тогочасні джерела переконливо засвідчують, що населення України та Білорусі чітко відокремлювало себе від московитів. У часи Козаччини для українців також природною і звичною була стара назва їхнього краю - Русь, а їх самих — русини. Та й уся Західна Європа протягом багатьох віків на означення України вживала назву «Русь». Особливо стійкою ця назва виявилася в західному реґіоні України. Навіть у XIX ст. прикметник руський (тобто «український») ще входив до назв різних західноукраїнських політичних партій, літературних і наукових угруповань, альманахів, окремих праць тощо. Наприклад: «Головна руська рада» — перша українська політична організація в Галичині, що виникла у Львові 2 травня 1848 р., просвітнє товариство «Галицько-руська матиця», «Собор руських учених» (1848 р.), «Руська трійця» (українські письменники М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький), чотиритомна «Історія літератури руської» (тобто української) О. Огоновського та ін.

З етнонімами русь, руський пов'язана і самоназва русин, русини, ким називали (а подекуди й досі називають) себе прикарпатські й закарпатські українці. Цю ж назву зберігає корінне українське населення Словаччини, Польщі, Югославії, Румунії, на відміну від емігрантів-українців.

Таким чином, етноніми русь, руський, русинський — давні й органічні для українців найменування. Але через несприятливі політичні обставини й відсутність української державності після розпаду Київської Русі й занепаду Галицько-Волинського князівства термін Русь не став політичною атрибуцією на українській території. Його присвоїли собі наші північно-східні сусіди — росіяни.

Коли ж і як це сталося?

Час, причини, етапи і наслідки для українців втрати давньої назви їхнього краю Русь і поступове закріплення її у формі Росія за Московською державою глибоко і всебічно розкриті в монографії (на жаль, маловідомій широкому читацькому загалові) львівського дослідника Є. Наконечного «Украдене ім'я: Чому русини стали українцями» (Львів, 1998, 162 с., тираж 700 прим.). З цієї праці довідуємося, що присвоєння Московією давнього імені України — Русь відбулося в XIV-XV ст. і було зумовлене насамперед великодержавницькими амбіціями московських царів. Проте істотну роль у цьому відіграли й константинопольський патріарх та його церковна адміністрація.

Як відомо, після офіційного прийняття 988 р. князем Володимиром християнства візантійського обряду на Русі розпочалася організація церкви та розбудова її ієрархії. Руська православна церква підлягала владі константинопольського патріарха — глави всіх православних християн. Він особисто висвячував митрополита, який з 1051 р. стояв на чолі руської православної церкви (аж до XV ст. київськими митрополитами, за незначними винятками, і в переважній більшості єпископами були тільки греки). Глава руської православної церкви дістав титул «митрополита Київського і всія Русі», який зберігся в Україні аж до нашого часу. Київському митрополитові підпорядковувалися руські єпископи, а їм, у свою чергу, - священики та ченці (монахи). Сама ж церква називалася руською, оскільки були ще грецька, болгарська, сербська та інші православні церкви. Таким чином, крім етнічного й політичного, термін Русь набув ще й церковного значення.

З розширенням адміністративних меж первісної Русі й утворенням Київської імперії церковна юрисдикція київського митрополита поширювалася на всі новоприєднані території. Маючи сильну церковну владу й міцні позиції в суспільстві, київські митрополити часто дозволяли собі не в усьому коритися Константинополю, що викликало постійне незадоволення візантійських патріархів. Через це, коли на Заліссі утворилося й зміцніло Ростово-Суздальське, а згодом і Московське князівство, політика й ідеологічні засади яких базувалися на міцних підвалинах православ'я, правителі цих князівств здобули в константинопольських церковних ієрархів особливу прихильність і симпатію.

Після завоювання Залісся монголо-татарами позиції православної церкви на тих землях ще більше зміцніли, і константинопольський патріарх переконався, що на суздальсько-московських територіях візантійське православ'я має найміцнішу опору, а київський митрополит там буде слухнянішим. Так виникла ідея перенесення резиденції київського митрополита до Володимира-на-Клязьмі, щоб «провчити» Київ за його часту опозицію до Візантії.

У 1299 р. за наказом вселенського патріарха київський митрополит Максим, за походженням грек, перебирається на Суздальщину, в улус Золотої Орди. До цього прихильно поставився і золотоординський хан.

Переселившись на Залісся, київські митрополити і там називалися «руськими». Одні з них іменували себе «митрополитами всія Русі», інші — «митрополитами Київськими і всія Русі» 47.



47 Наконечний Є. Украдене ім'я: Чому русини стали. українцями. — Львів, 1998. — С. 24, 31-35.



Управління руською православною церквою з боку візантійських духівників відбувалося у формі жвавого листування між канцеляріями константинопольського патріарха та руських митрополитів. З перенесенням резиденції київського митрополита до Володимира-на-Клязьмі в цареградської церковної адміністрації виникла потреба розрізняти власне Русь (тобто територію тодішніх Київського і Галицько-Волинського князівств) та її колишні колонії — Залісся і Новгород. До речі, подібна ситуація колись виникла і в античній Греції. Поруч з метрополією Елладою утворилися численні колонії в Італії, Передній Азії, південній Русі та в інших районах Середземноморського басейну, часто з елінізованим («огреченим») населенням. У зв'язку з цим треба було термінологічно розрізняти метрополію і колонії. Елладу (тобто власне Грецію) назвали M ікра Геллас («Мала Греція»), а розкидані по морських узбережжях колонії — Мегале Геллас («Велика Греція»). Оскільки церковні книжники утворювали географічні назви, політичні терміни і титули на основі відомих їм історичних аналогій та прецедентів, вони так підійшли і до розрізнення давньої Русі та пізніше приєднаних до неї земель.
Отже, терміни Росія (Россия), Малоросія, Великоросія та всі похідні від них слова сформувалися в церковних канцеляріях вселенського патріарха.

Бэй, сэ ну футець капу, кэ вэ задушеште жаба таре!

-Цитата от OG SaintDog

Серёзно... А откудова по твоему появились русские, а ? Когда почти вся територия Украины была заселёная Славянскими племенами, то только мизерные територии России были заселёными, и то те, которые заселии нашими! предками славянами... ты щас пытаешся опровергнуть очевидные факты, которые давно доказаны на основе реальносуществующих документов, книг....и тд.и тп...Можешь почитать М.Грушевский" Історія УкраїниРуси" там всё по полочкам розложено.

Ах, да и кстати можешь по любых источниках проверить, что в Украине алени не водятся, а вот у вас их пруд пруди....

Ты идиот просто необразованый. Этнос определяет не территория. Этносы могут перемещаться, причем очень далеко от районов своего образования. Те же Венгры например с урала и башкирии дошли и поселились, хотя до них там славяне жили. Это же не значит, что славяне предки Венгров. Мозг включи и книги нормальные читай.

Это к слову. Ну а по теме образования русского и украинского этносов. Не территория формирует этнос, если ты вдруг решил, что раз у Киевской Руси столица в Киеве была, то все от украинцев произошло. НИКАКИХ украинцев или русских во времена Киевской Руси не существовало. Были Русы, собирательное название различных славянских племен, по имени племени древних Русов, которые в VIII-IX веках захватили под свой контроль различные славянские племена и их земли. Ни русские от украинцев, ни украинцы от русских произойти не могли (то же и с белорусами), так формирование этих этносов началось позже, как результат ОДНОГО процесса -- распада Киевской Руси в XIII веке.
Территория под названием Залесская Украина: княжества Московское, Тверское, Смоленское, Рязансоке, Новгородское, Владимирское и так далее
("Украина" не от названия современной страны -- а от славянского слова значившего "окраина", поэтому правильно говорить НА Украине, а не "в") стала территорией Великороссии. А вторая часть Киевской Руси: Минск, Волынь, Киев, Чернигов и тд -- попали под Литовское владычество. И позже из них образовались Белоруссия и Малороссия -- на основе которой уже и появилась Украина. Таким образом, все три этноса (Русский, Белорусский и Украинский) образовались на основе Русов, одновременно в результате одного явления и дальше уже разиввались в соответствии со своими реалиями, что выразилось в различиях в языках, культуре, менталитете, традициях и тп. Но так как предок один -- Русы -- отсюда и сходства.

Подробно об образовании Киевской Руси и распаде ее можно почитать у Гумилева. Это лучший историк по древней Руси и кочевникам.
http://www.kulichki.com/~gumilev/R2R/r2r01.htm
http://www.kulichki.com/~gumilev/R2R/r2r02b.htm

Хотя ты, конечно с твоим маргарином в голове читать не станешь, но я думаю нормальные парни кому интересен вопрос этот, найдут полезное для себя.

Утверждать, что русские произошли от украинцев (или наоборот) может либо продажный историк, либо олень.
Оленей только на нашем форуме с Украины я могу навскидку штук пять назвать вообще не напрягаясь, даже поиском не пользуясь и в тему у крана не залезая: ты, Бабак, Хвост, Снир, олд например. Так что Украина судя по вам снова впереди и по сохатому показателю

BTW...

-Цитата от OG SaintDog

ты щас пытаешся опровергнуть очевидные факты, которые давно доказаны на основе реальносуществующих документов, книг...

Приведи ка реальносуществующие документы, или как Бабак пропиздишься, когда потребуют источник указать?

Скальд


Отлично расписал! Тока ты, по-моему, не за тех мазу тянешь... nu mai facetzi off-topic!

-Цитата от Скальд

Ты идиот просто необразованый. Этнос определяет не территория. Этносы могут перемещаться, причем очень далеко от районов своего образования. Те же Венгры например с урала и башкирии дошли и поселились, хотя до них там славяне жили. Это же не значит, что славяне предки Венгров. Мозг включи и книги нормальные читай.

Это к слову. Ну а по теме образования русского и украинского этносов. Не территория формирует этнос, если ты вдруг решил, что раз у Киевской Руси столица в Киеве была, то все от украинцев произошло. НИКАКИХ украинцев или русских во времена Киевской Руси не существовало. Были Русы, собирательное название различных славянских племен, по имени племени древних Русов, которые в VIII-IX веках захватили под свой контроль различные славянские племена и их земли. Ни русские от украинцев, ни украинцы от русских произойти не могли (то же и с белорусами), так формирование этих этносов началось позже, как результат ОДНОГО процесса -- распада Киевской Руси в XIII веке.
Территория под названием Залесская Украина: княжества Московское, Тверское, Смоленское, Рязансоке, Новгородское, Владимирское и так далее
("Украина" не от названия современной страны -- а от славянского слова значившего "окраина", поэтому правильно говорить НА Украине, а не "в") стала территорией Великороссии. А вторая часть Киевской Руси: Минск, Волынь, Киев, Чернигов и тд -- попали под Литовское владычество. И позже из них образовались Белоруссия и Малороссия -- на основе которой уже и появилась Украина. Таким образом, все три этноса (Русский, Белорусский и Украинский) образовались на основе Русов, одновременно в результате одного явления и дальше уже разиввались в соответствии со своими реалиями, что выразилось в различиях в языках, культуре, менталитете, традициях и тп. Но так как предок один -- Русы -- отсюда и сходства.

Подробно об образовании Киевской Руси и распаде ее можно почитать у Гумилева. Это лучший историк по древней Руси и кочевникам.
http://www.kulichki.com/~gumilev/R2R/r2r01.htm
http://www.kulichki.com/~gumilev/R2R/r2r02b.htm

Хотя ты, конечно с твоим маргарином в голове читать не станешь, но я думаю нормальные парни кому интересен вопрос этот, найдут полезное для себя.

Утверждать, что русские произошли от украинцев (или наоборот) может либо продажный историк, либо олень.
Оленей только на нашем форуме с Украины я могу навскидку штук пять назвать вообще не напрягаясь, даже поиском не пользуясь и в тему у крана не залезая: ты, Бабак, Хвост, Снир, олд например. Так что Украина судя по вам снова впереди и по сохатому показателю

BTW...



Приведи ка реальносуществующие документы, или как Бабак пропиздишься, когда потребуют источник указать?

Хахаха-ты не шаришь ман,История России написана в 18 веке,татаро-монголы это пьяные крестоносцы,а Долгорукий вообще вымышленный персонаж,так что не пизди про Аленей,ибо за дурака смахиваешь...

ох ну нихуясебе
я тут посмотрю история украины ведётся с рождества христова и газ мы вам вообще за так давать ага ?

мэй пула ... епурашь, ынгецате чыне дореште! эт всё что я запомнил с поездки в КИШИНЕУ... а ОДЕССА из ин зе билдинг бичес.. так что Украина помним вас но Одесса эт всеравно отдельное государство